Міністерство освіти і науки Національний університет «Львівська політехніка»
Розрахункова робота з дисципліни «Цивільна оборона» на тему: «Прогнозування і оцінка наслідків аварії на хімічно- і радіаційно – небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів»  Львів – 2010 р. ВСТУП Щоб отримати достовірну інформацію про стан довкілля, необхідно проводити постійний моніторинг навколишнього середовища. Це питання особливо гостро стоїть у період виникнення HC, коли треба надати необхідну інформацію населенню та органам влади для адекватних дій. Оцінка обстановки проводиться з метою своєчасного визначення необхідних заходів захисту і обґрунтованих рішень на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (PHP), а в разі потреби і евакуації населення з районів надзвичайних ситуацій. Хімічна обстановка — це сукупність умов, які виникають на території міста, району або ОГД внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті (ХНО) з викидом небезпечних хімічних речовин (НХР), які негативно впливають на довкілля і потребують проведення відповідних заходів для захисту населення. Для виявлення характеру і ступеня втрат при HC і завчасного проведення заходів, які включають або обмежують масштаби уражень і руйнувань проводиться моделювання уразливості об'єкта та його елементів до дії вражаючих факторів як при аварії на самому об'єкті, так і на інших об'єктах, розташованих поблизу. Прогнозування можливої обстановки на об'єкті проводиться в такій послідовності: 1) Виявляються всі можливі джерела уражень: внутрішні і зовнішні. Внутрішні є на самому підприємстві, наприклад склади нафтопродуктів і паливо-мастильних матеріалів, склади вибухонебезпечних речовин, вибухонебезпечні технологічні установки, перекриття будівель, які руйнуються при певному надлишковому тиску у фронті ударної хвилі та інші. Зовнішні джерела розташовуються за межею об'єкта, наприклад, хімічні та нафтопереробні заводи, греблі ГЕС, АЕС, нафтобази та інші. 2) Визначається відстань від об'єкту до кожного можливого джерела ураження. Відстань визначається вимірюванням безпосередньо на місцевості або на карті (плані місцевості і об'єкта). 3) Визначається характер вражаючої дії (пожежа, затоплення, зараження, надлишковий тиск). 4) Визначається тривалість вражаючої дії кожного фактора і можливі збитки та втрати. 1. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГД У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ 1.1. Оцінка хімічної обстановки.1) Визначають глибину зон можливого зараження Г. Для цього: а) визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі: Qe1 =K1∙K3∙ K5 ∙K7 ∙Q0 . (T) К1 = 0 К3 = 0,021 К5 = 0.08 К7 = 1 Q0 = 30т. Qe1 =0∙0,021∙0,08 ∙1∙30 = 0 (T) б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР ( Г1). Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл.2 Г1 визначається інтерполяцією двох найближчих значень. Г1= 0 (км) б) Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі. Qe2 = (1-K1)∙K2∙K3∙ K4 ∙ K5 ∙K6 ∙K7 ∙ Qe / h ∙d , (T) К1 = 0 К3 = 0,013 К5 = 0.08 К7 = 1 Q0 = 30 т К2 = 0,021 К4 = 1 К6 = 3,03 d = 1,263 т/м3 Н =0,8 м h = (H – 0,2) = (0,8-0,2) = 0,6 м
4<36,1; К6=N0.8 = 40,8 =3,03 Qe2 = (1-0)∙0,021∙0,013∙ 1 ∙0,08 ∙3,03 ∙1 ∙ 30 / 0,6 ∙1,263 = 0,026(Т) г) для знайденої величини Qe2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою (Г2 ) з допомогою табл.2. (Г2 ) визначаємо з допомогою табл.2 та складаємо наступну пропорцію.

І за даною пропорцією визначаємо Г2.
Отримані значення Г1 і Г2 - це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності в...